Основні відомості щодо аналізу мінералогічного складу води

Споживання і якість води мають величезне значення для стану здоров'я і продуктивності сільськогосподарських тварин.

Організм на 50-80% складається з води. Вода становить близько 87% молока. Мінералізація води відбивається на її якості. Сукупне добове споживання мінеральних речовин сільськогосподарськими тваринами включає в себе і ті з них, які містяться у воді, тому показники вмісту цих елементів повинні враховуватися в рамках будь-якого розумного підходу до оцінки мінерального балансу готового раціону.

Мінералізація води змінюється в залежності від багатьох факторів, таких як характеристики бурової свердловини, магістрального водоводу, місцеві джерела забруднення та ступінь забруднення води. І дійсно, зростаюче використання води із свердловин, в якій неминуче міститься більше забруднюючих речовин, ніж у водопровідній воді, обумовлює зростаючу з кожним днем потребу в перевірці якості води, яка поставляється сільськогосподарським тваринам.

Лабораторія «Френк Райт Лтд» проводить аналіз води на вміст макро- та мікроелементів, а також деяких мінеральних речовин, взаємодія яких з іншими елементами носить антагоністичний характер. Серед аналізованих макроелементів - кальцій, фосфор, магній, калій, натрій, хлор, сіль і сірка. Проводиться аналіз на вміст у воді таких мікроелементів, як мідь, залізо, марганець, цинк і кобальт; а також мінеральних речовин, взаємодія яких з іншими елементами носить антагоністичний характер: алюмінію, свинцю і молібдену.

Крім цього, для контролю ступеня кислотності води, проводиться вимірювання водневого показника рН. Показник pH, який дорівнює 7, відповідає нейтральній воді; нижче 7 - кислій воді, і вище 7 - лужній воді. Показник рН нижче 5,5 може зумовити виникнення ацидозу і зменшення споживання корму. При занадто високому показнику pH, відповідному дуже лужній воді, можуть виникати розлади травної системи. Занадто високі або занадто низькі значення показника рН можуть також викликати в худоби зсув кислотно-лужного балансу, при цьому за інформацією з літературних джерел, показник pH впливає на розчинність, а значить, і на біологічну доступність мінеральних речовин.

Також, контролюється вміст нітратів у воді, тому що їх надмірне споживання може викликати отруєння організму. І хоча нітрати самі по собі не так вже й шкідливі, рубцева мікрофлора здатна перетворювати їх на нітрити, дія яких набагато гірша, а високі рівні вмісту цих елементів можуть стати причиною збудженого стану, ускладненого дихання (оскільки блокується здатність еритроцитів переносити кисень), а також скорочення споживання корму та води. Рекомендований безпечний рівень споживання нітратів становить до 50 000 мг / голову / добу. Рекомендований рівень вмісту нітратів у воді до 100 мг / л; якщо добове споживання води становить 100 л, при такому рівні вмісту в організм надходить до 10 000 мг нітратів на добу. У випадках, якщо вміст нітратів у воді перевищує 100 мг / л, необхідно враховувати вміст нітратів у фуражних кормах (особливо в силосі злакових культур і свіжій траві), з метою контролю, щоб сукупне добове споживання не перевищило критичний максимум 50 000 мг / голову / добу.

Біологічна доступність мінеральних речовин, що містяться у воді

Прийнято вважати, що в силу того, що мінеральні речовини розчинені у воді, вони на 100% біологічно доступні для засвоєння організмами сільськогосподарських тварин. Однак, це питання так до кінця і не з'ясоване, а літературних джерел, які зачіпають тему біологічної доступності мінеральних елементів, що містяться у воді, вкрай мало.

Ситуацію погіршує існування й інших факторів, що впливають на біологічну доступність, у тому числі розчинність і хімічний склад конкретної мінеральної речовини. Наприклад, залізо - незамінний мікроелемент, який, крім іншого, при високих концентраціях може негативно впливати на всмоктування міді, при зниженні показника pH з 9 до 7 переходить в форму менш розчинного тривалентного заліза; отже, зі зниженням рівня pH біологічна доступність заліза погіршується.


Вміст мінеральних речовин у воді враховується у показнику загального вмісту мінеральних речовин

Найчастіше, коли справа доходить до складання раціону, мінеральні речовини, що містяться у воді, не беруться до уваги. І дійсно, навіть за умови, що мінеральні речовини, що містяться у воді, є на 100% біологічно доступними для засвоєння, їх частка в загальному вмісті мінеральних речовин, що надходять в організм тварини, незначна. У таблиці наводяться середні показники вмісту мінеральних речовин у пробах води, проаналізованих у лабораторії «Френк Райт» за останні чотири роки. Виходячи з середніх показників споживання води, за допомогою цих показників розрахована загальна кількість мінеральних речовин, що надходять в організм, яка виражається у вигляді відсотка від норми Національної науково-дослідницької ради США для корів молочних порід в період лактації та в сухостійний період, а також для корів м'ясних порід і овець. Наприклад: дійна корова з добовими удоями 35 л може на добу випити більше 100 л води, що з урахуванням середнього показника вмісту мінеральних речовин за чотири роки забезпечить надходження в організм від 0,1 до 18% норми мінеральних речовин на голову на добу. Природно, якщо рівень надоїв зміниться, зміняться і показники споживання води, і потреби в мінеральних речовинах. І це справедливо для різних тварин.

Крім цього, щоб не забути взяти до уваги негативні наслідки надлишку калію (для магнію), сірки і заліза (для міді в поєднанні з молібденом), у таблиці наводяться дані для мінеральних речовин, взаємодія яких з іншими елементами носить антагоністичний характер, таких як алюміній , свинець і молібден. Через нюанси, пов'язані з біологічною доступністю елементів, і головне, з урахуванням впливу балансу мінеральних речовин у складі інших кормів раціону, вплив таких антагоністично взаємодіючих мінеральних речовин важко виразити кількісно.

У таблиці також наводяться «Рекомендовані максимальні рівні вмісту мінеральних речовин у воді», представлені в роботі Роберта Палса «Зміст мінеральних речовин і здоров'я тварин - діагностичні дані». Основною причиною встановлення вказаних верхніх меж допустимого вмісту мінеральних речовин є їх вплив на поїдання корму і смакові якості води; проте, іноді потрібно враховувати й інші причини, такі як відсутність або втрата апетиту, а також можливе ушкодження різних органів в організмі тварин. Сумнівів додають і зовсім різні значення показників, що наводяться в існуючих літературних джерелах.


Висновки

Відповідальний підхід до питань вмісту мінеральних речовин у раціонах вимагає від консультанта вміння збалансувати раціони, беручи до уваги усі джерела мінеральних речовин. Одним з таких джерел може бути вода, а з урахуванням все більш активного використання води із свердловин, має сенс враховувати це в сукупному балансі мінеральних речовин готового раціону.