Оптимізація годівлі свиноматок протягом перехідного періоду

Гіпогалактичний синдром у свиноматок в околородовий період - загальний термін для позначення проблем з виробленням молока у свиноматок на початку підсисного періоду. Характеризується наступними ознаками:

• мастит, агалактія (комплексний синдром мастит-метрит-агалактія);
  
• безмолочність протягом 2-4 діб після опоросу (хоча найчастіше при опоросі молоко виробляється в достатній кількості;
  
• низьке (повільне) споживання корму;
  
• свиноматки лежать на череві.
  

Найвищий відсоток падежу новонароджених поросят спостерігається протягом перших трьох діб після народження і зумовлений одним або декількома аспектами гіпогалактичного синдрому у свиноматок в околородовий період.

До факторів ризику, пов'язаних з гіпогалактичним синдромом, відносяться запори в околородовий період, інфекції сечовивідних шляхів і порушення толерантності до глюкози (діабет).

• високий вміст цукру в крові свиноматки;

• посилене надходження поживних речовин до плаценти;

• більш інтенсивне вироблення інсуліну плодом;

• посилене надходження поживних речовин до плодів в утробі;

• поросята народжуються з більшою масою;

• збільшується відкладення глікогену в печінці;

• збільшується обсяг жирової тканини.

• для свиноматок в процесі опоросу: знижується поглинання енергії тканинами організму, що може вплинути на тривалість опоросу;

• для новонароджених поросят: збільшується ризик виникнення гіпоглікемії (низької життєздатності), а також збільшення кількості мертвонароджених поросят і відсотка постнатальної смертності.

Як показали дослідження в центрі вивчення свиней на товарних свинофермах, цукрові та інсулінові криві у різних свиноматок сильно відрізняються. Це може істотно відбитися на надходженні поживних речовин для розвитку плодів в утробі.

Гестаційний діабет (низька толерантність до глюкози і знижена чутливість до інсуліну) може мати такі наслідки:

Також доведено, що у свиноматок з низькою толерантністю до глюкози поліпшується молочна продуктивність після опоросу.

Але все це звучить занадто добре, щоб бути правдою ... і, на жаль, так воно і є! Провокування діабету має і негативні наслідки:

Як показало дослідження Баса Кемпа, існує пряма кореляція між максимальною концентрацією глюкози після прийому корму у свиноматок і ризиком смертності поросят протягом перших сімох діб після народження. Крім того, провокування діабету негативно позначається на споживанні корму свиноматками, а це саме те, чого ми повинні всіляко уникати протягом підсисного періоду.

Перегодовування і згодовування раціонів з високим вмістом крохмалю в період глибокої поросності спричиняє зниження толерантності до глюкози з усіма витікаючими наслідками, описаними вище. Вочевидь, щоб досягти нормального споживання корму в підсисний період, слід обмежувати споживання корму в цей період. Згодовування кетогенних (тваринні та рослинні жири), а не глюкогенних (крохмаль, цукор) джерел енергії також благотворно позначається на життєздатності поросят на ранніх термінах життя.

Однак не менш важливо підтримувати споживання корму свиноматками в перехідний період на такому рівні, щоб не допустити виникнення запорів. Часто має місце різке зниження споживання або відмова від корму, що може призвести до серйозних проблем як у свиноматок, так і у поросят.

Запори можуть спровокувати поширення кишкової палички в товстій кишці свиноматок. Токсини, які виробляються кишковою паличкою, протягом декількох годин можуть викликати зниження титрів пролактину. А це негативно позначається на молочній продуктивності.

Відразу після опоросу на початку підсисного періоду свиноматки особливо сприйнятливі до дії ендотоксинів. Тому вкрай важливо, щоб споживання корму підтримувалося на належному рівні, і щоб протягом перехідного періоду свиноматка поїдала клітковини в обсязі, достатньому для підтримки пропускної здатності кишківника. Коли свиноматок переводять із загород з солом'яними підстилками в верстати для опоросу - як це відбувається в Англії - має місце раптове і різке зниження споживання клітковини. Це слід брати до уваги як частину стратегії годування. Один з варіантів вирішення - відразу після переведення свиноматок в корпус для опоросу почати додавати в раціон більше клітковини, щоб компенсувати відсутність соломи.

Ще один шлях зараження свиноматок - сечовивідні шляхи. Доведено, що при опоросі бактерії можуть потрапляти з сечовивідних шляхів у родовий канал і матку, що призводить до виникнення метрита. Це може серйозно вплинути на свиноматку, викликавши зниження споживання корму і вироблення молока. Існує ряд факторів ризику, пов'язаних з інфекцією сечовивідних шляхів:

• споживання води (занадто обмежене):
• якість води;
• водопровідні труби;
• напувалки;
• організація догляду та утримання;
• порушення опорно-рухової системи;
• стрес;
• пошкодження зовнішніх статевих органів (при груповому утриманні).

Споживання води в корпусі для опоросу може стати найбільш серйозною проблемою, оскільки часто встановлені напувалки не дозволяють свиноматці споживати стільки води, скільки їй потрібно в підсисний період. Варто забезпечити свиноматок додатковою кількістю води за допомогою жолобкових напувлок, які дозволяють досягнути оптимальної якості води. Крім того, вдалою ідеєю є підкислення питної води для боротьби з кишковими інфекціями у свиноматок; через зниження передачі патогенів орально-фекальним шляхом це також сприятливо впливає на поросят.

Регулювання водно-сольового балансу раціону також може допомогти в боротьбі з інфекціями сечовивідних шляхів. Організм свиноматки реагує на зниження водно-сольового балансу раціону протягом декількох днів. Існують спеціальні аніонні кормові добавки, розроблені для включення в раціон у період відразу після переведення свиноматок в корпус для опоросу і аж до декількох днів після опоросу. Такі добавки успішно проявили себе як засіб для зниження рівня pH сечі, що позитивно позначилося на скороченні кількості випадків виникнення інфекцій сечовивідних шляхів, а також сприятливо вплинуло на темпи росту поросят на ранніх стадіях розвитку.

Стратегія годівлі свиноматок протягом перехідного періоду

Грунтуючись на результатах вищевказаних досліджень, наша компанія розробила концепцію годівлі, яка націлена на запобігання проблемам, зумовленим гіпогалактичним синдромом у свиноматок в околородовий період, поліпшення показників виживаності поросят та оптимізація продуктивності свиноматок на початку підсисного періоду.

Основні моменти концепції годівлі свиноматок протягом перехідного періоду:

• клітковина - щоб уникнути запорів і для підтримки здорового стану шлунково-кишкового тракту;
• кислоти - для підтримки здоров'я шлунково-кишкового тракту і сечовивідних шляхів;
• обрані жири (у складі морепродуктів або середньоланцюгових тригліцеридів) - як джерело енергії під час опоросу і для підтримки життєздатності поросят на ранніх термінах життя;
• вітаміни та мікроелементи.